Lowrance – історія бренду

З кінця 1950-х років компанія Lowrance Electronics Inc. допомагає серйозним спортивним рибалкам знаходити та ловити рибу. Компанія Lowrance, що базується в Талсі, штат Оклахома/США, розробляє, виробляє та продає широкий спектр гідроакустичного обладнання, також відомого як ехолоти, під торговими марками:

•    Lowrance;
•    Eagle;
•    Sea.

Гідролокатори Лоуренс забезпечують візуальне зчитування підводної інформації, включаючи геологічну структуру (контур та консистенцію дна, глибину води, наявність підводних об'єктів), а також наявність, глибину, кількість і навіть тип риби, покращуючи не тільки улов спортивного рибалки, але також забезпечуючи навігаційну допомогу та підвищуючи безпеку яхтсменів-аматорів.

Багато ехолотів Лоуренс також надають інформацію про температуру води, швидкість руху і пройдену відстань. У гідролокаторах Lowrance є передавач, приймач, перетворювач, а також миготливий індикатор, паперовий графік або рідкокристалічний дисплей.

Вони є водонепроникними, стійкими до атмосферних впливів та ударостійкими. Пристрої здатні надавати точну інформацію в солоній та прісній воді, на швидкості до 70 миль на годину та вище й на максимальній глибині до 2000 футів (близько 600 метрів).

Інші особливості

Чому вам варто купити ехолот Лоуренс?

Висококласні гідролокатори марки Lowrance дуже популярні серед досвідчених користувачів. А все тому, що продукція бренду Lowrance включає розширені функції, у тому числі вдосконалену обробку сигналів (ASP) і схему Loran-C, а також 18 змінних перетворювачів.

Ці датчики ехолота Лоуренс вибираються і монтуються відповідно до розміру та типу човна і доступні в діапазоні частот і кутів для різних видів спортивної риболовлі, починаючи від глибоководної і закінчуючи мілководною.

Гідролокатори Eagle пропонують менше функцій, ніж такі моделі, як, наприклад Lowrance Elite FS9. Оскільки гідролокатори марки Eagle зазвичай встановлюються споживачем, вони оснащуються універсальними перетворювачами, що підходять для ширшого діапазону корпусів човнів та районів лову.

Гідролокатори торгової марки Sea, представлені у 1995 році, призначені, в першу чергу, для спортивних рибалок та любителів активного відпочинку на човнах.

Інша продукція Lowrance

Якщо ви збираєтеся купити датчик ехолота Лоуренс, то маєте знати про те, що компанія також розробляє, виробляє та продає приймачі Loran-C та аксесуари для гідролокаторів, такі як кріплення, наприклад, або пристрої точного позиціонування.

З 1991 року компанія також виробляє супутникові приймачі глобального позиціонування (GPS), зокрема портативну серію Global Map, які забезпечують високоточну навігаційну допомогу яхтсменам, туристам, мисливцям, авіаторам-аматорам та іншим користувачам.

GPS-приймачі є найбільш швидкозростаючою частиною річних продажів Lowrance: на їхню частку припадає 23 відсотки від загального обсягу продажів компанії, що становить майже 95 мільйонів доларів у 1996 році, порівняно з 63 відсотками продажів ехолотної продукції.

«Маленька зелена революція» 1950-х років

Рибалка, можливо, стара, як людство, але наприкінці 1950-х років цей вид спорту залишався значною мірою випадковим заняттям. Досягнення в технології вудлищ і котушок, а також у розумінні таких факторів, як термокліни або рівні температури, кращі для певних видів риб, багато в чому покращили шанси рибалки.

Усе це залишалося маловажливим чинником для багатьох малодосвідчених любителів рибалки до того часу, поки Карл Лоуренс та його сини Даррелл і Арлен не представили у рибальському спорті свій перший портативний гідролокатор.

Карл Лоуренс народився в Кушінгу, штат Оклахома, і в 1930-х роках переїхав зі своєю родиною до міста Клермор, штат Оклахома, де сім'я управляла фруктовою та овочевою фермою. У 1935 році Лоуренс, який тільки-но закінчив середню школу, почав свій власний бізнес з капіталом у 123 долари, перевозячи продукти в старому пікапі за маршрутом, що простягався від узбережжя Мексиканської затоки до Оклахоми.

Відслуживши льотним інструктором в армії під час Другої світової війни, Лоуренс із дружиною Тельмою відкрив бізнес із дозрівання та розповсюдження бананів під назвою Banana House, який до кінця 1950-х років виріс до підприємства з 15 напівпричепами.

У ці роки сім'я Lowrance також відкрила додатковий бізнес із вирощування перепелів для Ralston Purina Co. Насправді ферма Lowrance, яка вирощувала до 40 000 перепелів на рік, була однією з найбільших у світі.

Лоуренс довгий час був затятим рибалкою, а сини Даррелл і Арлен успадкували ентузіазм батька до цього виду спорту. У 1950-х роках під час сімейної поїздки на рибалку до Канади родині Лоуренс спала на думку ідея, яка призвела до революції у спортивній риболовлі.

Даррелл і його батько, крім захоплення риболовлею, були також одними з перших пірнальників у внутрішніх водах країни. Їхній досвід під водою, особливо у Великих озерах Оклахоми (Great Lakes), навчив їх декільком важливим фактам про рибу. По-перше, вона зазвичай живе зграями. По-друге, риба має тенденцію населяти певні ділянки водойми. І, що дуже важливо, з поверхні неможливо було дізнатися, де можуть бути ці повні рибою ділянки. Сім'я почала шукати спосіб знайти рибу.

Даррел Лоуренс, винахідник гідролокатора для аматорської риболовлі.

Гідролокатор для комерційного використання

Будучи льотним інструктором, Карл Лоуренс отримав знання про гідролокатор, розроблений ВМС США під час Другої світової війни як засіб відстеження руху підводних човнів противника. Після війни рибалки спробували адаптувати гідролокатор для комерційного використання, але ці агрегати були громіздкими та досить примітивними. 

Довжина імпульсу, тобто ультразвукового сигналу, що надсилається і приймається перетворювачем, для перших гідролокаторів становила від 1 до 2,5 метрів, що робило їх придатними для виявлення великих об'єктів, таких як підводний човен або надзвичайно великі косяки риб. Але ці пристрої зовсім не підходили рибалкам, які ведуть маломірні судна і цікавляться окремими рибами.

Ідея Лоуренс полягала у тому, щоб адаптувати ехолот для спортивної риболовлі, використовуючи нещодавно розроблену транзисторну технологію. Транзистори дозволили компанії Lowrance зменшити розмір гідролокатора, щоб його можна було встановлювати у невеликому човні та забезпечувати роботу від батарей.

Наступним кроком було зменшення довжини імпульсу пристрою. Дарреллу Лоуренсу, тоді першокурснику Університету Арканзасу, який вивчав математику та фізику, вдалося зменшити довжину імпульсу до 30 см, щоб ідентифікувати більшу рибу.

До 1956 року компанія Lowrance підготувала свій перший агрегат, який отримав назву Fish Lo-K-Tor. 1958 року сім'я зареєструвала свій бізнес під назвою Lowrance Electronics, Inc. У 1959 році, після двох невдалих спроб укласти контракт із великими виробниками на Західному узбережжі, Лоуренси вирішили, що єдиний спосіб контролювати якість та кількість свого винаходу, а також забезпечити його швидку доставку – це зайнятися виробництвом самостійно.

Поліпшення та конкуренція, 1960-80-ті рр.

«Маленька зелена коробочка», як стали називати Fish Lo-K-Tor, незабаром зробила революцію в спортивній рибалці. Перші пристрої мали невелике неонове світло, що обертається, або мигалку, яка загорялася, коли імпульс гідролокатора досягав дна водойми, поверхні або фіксував об'єкти між ними.

Компанія працювала над покращенням продукту, скоротивши довжину імпульсу до рівня менше одного фута (30 см) та додавши водночас інші функції. Першою стала технологія, що дозволяє пропускати імпульси датчика через корпус човна. Потім компанія розробила термостабільний датчик, який також можна використовувати для підлідної риболовлі.

Дисплей пристрою було покращено: додано вимірювальний циферблат, що забезпечує точні візуальні показники глибини дна, а також розміру риби і глибини, де вона плаває. За показниками індикатора рибалка міг також визначити тип дна: неонова мигалка давала різні показники для гравійного, трав'яного або мулистого дна – важлива інформація для визначення типу риби, яка може мешкати в цьому середовищі.

Ще одним удосконаленням, представленим у 1960 році, стала лицьова панель з підсвічуванням, яка дозволяла використовувати Lo-K-Tor у передсвітанковій темряві, а це якраз той час доби, коли полюбляють рибалити серйозні рибалки.

Родина Лоуренс почала подорожувати країною, демонструючи свою продукцію. Компанія отримала імпульс у 1964 році, коли її продукт був представлений у журналі «Field and Stream», біблії спортивного рибалки. Незабаром були й інші поліпшення продукту.

У середині 1960-х років компанія розробила системи придушення перешкод, підвищивши точність роботи пристрою, запатентувала схеми регулювання посилення, що змінюється в часі, та представила перші датчики, які можна було використовувати на швидкостях від 15 до 65 миль на годину та більше.

Наприкінці десятиліття компанія представила інші покращення, такі як запатентована система придушення імпульсів змінної довжини, усунення електричних та акустичних перешкод, а також новий патент на схему електронного керування швидкістю.

Ще одним важливим доповненням до лінійки Fish Lo-K-Tor став паперовий принтер, який друкував результати гідролокатора. Рибалка може повторно використовувати роздруківку, що дозволить йому повернутися до перевірених місць риболовлі під час тієї ж чи наступних рибальських поїздок.

До 1970-х років компанія зіткнулася з гострою конкуренцією на ринку гідролокаторів для рибалок-аматорів. Водночас понад 300 компаній продавали ехолоти. Lowrance вдалося вижити, продовжуючи впроваджувати інноваційні технології у свою продукцію.

Серед важливих доповнень до лінійки продукції компанії у 1970-х роках – перший в галузі набір трансд'юсерів, що повністю взаємозамінні. Він дозволяє використовувати продукцію для широкого спектра типів човнів і рибальських інтересів. У 1979 році компанія Lowrance першою впровадила мікропроцесори та клавіатуру у свої гідролокатори.

Однак на початку 1980-х років у галузі сталася криза, в результаті чого кількість виробників гідролокаторів скоротилася до менш ніж 25. Компанія Lowrance зберегла лідерство в галузі, і до 1983 року обсяг її продажів наблизився до 28,5 мільйонів доларів, що забезпечило чистий прибуток у 1,4 мільйона доларів.

На той час Карл Лоуренс, який пішов з компанії у 1975 році, вже досяг успіху в новому починанні – вирощуванні саламандр спочатку як приманку, а потім для постачання оптичній дослідницькій спільноті. Справа в тому, що сітківка саламандри схожа на сітківку людини, але більша, що полегшує її використання у дослідженнях. Лоуренс, до речі, мав єдину в країні ферму саламандр.

Зростання у 1990-ті роки

На початку 1980-х років компанія Lowrance Electronics ще більше вдосконалила свою технологію, представивши передавачі та приймачі високої роздільної здатності, які тепер дозволяли ідентифікувати окрему рибу всього на 2 см вище або нижче за іншу рибу. До середини 1980-х років домінування Lowrance на ринку ґрунтувалося головним чином на паперових графічних дисплеях, а також на миготливих пристроях.

Але у 1981 році інша компанія, Vexlar, представила перший пристрій із рідкокристалічним дисплеєм (РКД). Погана роздільна здатність цього продукту призвела до поганих продажів. Однак через два роки ще одна компанія, Hummingbird, представила перший справжній ехолот з РК-дисплеєм. Маючи всього 30 пікселів, він навіть близько не наближався до роздільної здатності 1000-рядкових паперових міліметрових принтерів Lowrance. Але інтенсивний маркетинг і низькі ціни дозволили новим РК-пристроям кинути виклик лідерським позиціям Lowrance.

Зрештою, 1985 року Lowrance зазнала збитків у розмірі 2,2 мільйона доларів. Виторг компанії також впав до $33,7 млн з $37,5 млн роком раніше.

Компанія Lowrance, що продовжувала утримувати перевагу за короткою довжиною імпульсу, вийшла на ринок РК-дисплеїв, випустивши у 1986 році перші в галузі РК-дисплеї зі справжньою високою роздільною здатністю. Після цього компанія випустила РК-дисплеї Super Twist, що забезпечують кращу видимість показників.

Щоб стимулювати розробку нової продукції, яка включала впровадження навігаційних приладів Loran-C, у грудні 1986 року компанія вийшла на біржу. На той час компанія відновила свої позиції, збільшивши продаж до 36 мільйонів доларів і отримавши чистий прибуток у розмірі 2 мільйонів доларів.

Наступного року продажі підскочили до 45 мільйонів доларів, а чистий прибуток компанії знову перевищив 2 мільйони доларів. Після ще одного неспокійного 1988 року, коли компанія Lowrance втратила майже 2,5 мільйони доларів при обсязі продажів у 42 мільйони доларів, продаж компанії, особливо завдяки збільшенню продажів її продукції низького цінового сегмента, до 1990 року перевищив 60 мільйонів доларів. 

Але на той час вся морська промисловість переживала спад. Продаж човнів падав, а разом з ними і продаж продукції Lowrance. Компанія щосили намагалася залишатися прибутковою: у 1989 і 1990 роках чистий прибуток становив близько 250 000 доларів.

Потім, у 1991 році, з початком війни у Перській затоці в період піку продажів компанії, у поєднанні з рецесією, що продовжувалася, і тим, що було описано як дев'ятирічний «мінімум» у морській галузі, компанія Lowrance знову спіткнулася, знизивши доходи до 53,5 млн доларів і втративши 2,4 млн. доларів.

Додаткові труднощі Lowrance додала заява конкуруючої компанії Hummingbird (що супроводжувалася масштабною рекламною кампанією) про те, що вона випустила давно бажаний тривимірний ехолот. Lowrance відповів, поставивши під сумнів реальні можливості продукту 3D. Обидві компанії подали позови і зрештою досягли угоди, в якій обидві сторони заявили про свою перемогу.

Проте труднощі Lowrance знову виявилися тимчасовими: у 1992 році продажі нової ланки в лінійці продукції Lowrance – GPS-приймачів, що вперше з'явилися у 1991 році, – почали впливати на прибуток компанії. GPS-приймачі, які використовують цільову мережу з 24 супутників, розташованих на геосинхронних орбітах, розширили сферу застосування продукції Lowrance до рибалок-спортсменів, піших туристів, мисливців та авіаторів-аматорів.

У продуктах Global Map компанії Lowrance, оснащених вбудованою фоновою картою всього світу, використовувалася серія із 64 картриджів з докладними графіками та картами, аж до десятих часток милі, всіх регіонів США, а також більшої частини світу. Серед перших користувачів серії Global Map були гонщики, які брали участь у виснажливих перегонах по бездоріжжю Baja 1000.

Наступним кроком у розвитку серії Global Map стала поява моделі Global Map 2000. Поєднавши в одному пристрої приймачі GPS, гідролокатор та Loran-C, модель Global Map 2000 стала потужним навігаційним інструментом. Його здатність записувати історію, дозволяючи користувачеві легко простежити свій шлях, встановила новий стандарт у галузі.

У 1993 році, щоб контролювати витрати, компанія Lowrance відкрила виробниче підприємство в Енсенаді, Мексика, перенісши туди частину виробництва датчиків та кабелів. Компанія продовжувала удосконалювати свою лінійку сонарів. У сонарах BroadView з'явилася ще одна функція, яка давно затребувана рибалками-спортсменами, – можливість зчитувати показники не лише глибини, а й сторін. Ці показники можна було відображати у більш реалістичному тривимірному графіку.

Проте компанія була змушена врегулювати позов про порушення патенту, поданий проти неї іншою компанією. За умовами угоди Lowrance довелося виплатити 1 мільйон доларів та провести одноразовий платіж у розмірі 100 000 доларів за ліцензію на технологію. Позов і ринок, який постраждав спочатку від затяжної зими, а потім від повені у великих регіонах країни, знову привели компанію до збитків у розмірі 700 000 доларів, незважаючи на зростання виручки до 81,3 мільйона доларів у 1994 році. Карл Лоуренс, який відійшов від справ із розведення саламандр у 1986 році, помер у 1995 році.

1994 року під маркою Lowrance був представлений ще один знаковий продукт – Eagle AccuNav Sport, портативний приймач GPS з батарейним живленням. Компанія швидко розширила серію Sports, випустивши Lowrance GlobalNav Sport у 1995 році та Lowrance GlobalMap Sport у 1996 році. Останній, портативна версія Global Map 2000, мав усі функції більшого пристрою, але водночас був досить малий, щоб його могли легко носити із собою туристи, мисливці та інші люди. Портативний пристрій працював від акумулятора і мав літій-іонний резервний акумулятор, був здатний зберігати великий обсяг інформації у пам'яті. 1996 року компанія також представила GPS-приймач AirMap, розроблений спеціально для авіаторів.

Продаж GPS швидко зріс: з 13 відсотків доходів компанії до майже чверті продажів до 1996 року, в результаті чого загальний обсяг продажів склав майже 95 мільйонів доларів. Прагнучи контролювати витрати та ще більше підвищити прибуток, у 1997 році компанія оголосила про плани розширення свого підприємства у Мексиці. Цей крок виявився необхідним, оскільки компанія намагалася отримати велику частку ринку GPS, що швидко розвивався і 90 відсотків якого вже контролювалося всього двома компаніями. 

Lowrance останнім часом

Починаючи з 2008 року, коли було створено перший багатофункціональний дисплей високої роздільної здатності (HDS), компанія запустила у виробництво величезну кількість інноваційної морської електроніки. Це насамперед багатопроменевий ехолокаційний модуль StructureScan® HD з функцією бічного сканування SideScan та технологією сканування товщі води під судном DownScan Imaging™.

Компанія також відома багатьом рибалкам новим морським широкосмуговим радаром 4G у лінійці Broadband Radar з низьким енергоспоживанням та високою чіткістю для навігації за будь-яких умов. Серед нових функцій, розроблених Lowrance, варто відзначити опцію Trackback™ для прокручування історії сонара в реальному часі і StructureMap для розробки власних картографічних даних.

Серед важливих удосконалень електронного обладнання та додатків Lowrance:

• сонар CHIRP, що забезпечує найкраще підводне зображення як вниз, так і в сторони;
• високоточні вбудовані карти GPS і C-MAP, які допомагають орієнтуватися в навігації та картографувати кілька тисяч озер та річок;
• технологія сенсорного екрана мультитач із надшвидкою обробкою даних – дозволяє легко налаштовувати конфігурації на кольорових дисплеях високої роздільної здатності з LED-підсвічуванням;
• мережевий зв'язок NMEA 2000® через Bluetooth та Wi-Fi, що забезпечує зручне підключення для оновлення ПЗ, завантаження та дистанційного керування Power-Poles через сенсорний екран.

Злиття Lowrance із Simrad Yachting

2006 рік став важливим у розвитку компанії Лоуренс, оскільки цього року компанія об'єдналася із Simrad Yachting – виробником техніки для морського відпочинку та професійного використання. Результатом злиття двох брендів на суму 215 мільйонів доларів стало народження нової приватної корпорації Navico, що спеціалізується на виробництві морської електроніки. Сьогодні ця корпорація, що стала материнською компанією для Lowrance, Simrad Yachting та B&G (ще однієї компанії в секторі парусного спорту), є найбільшим брендом на ринку навігаційних та рибопошукових приладів.

У роботі Navico задіяно близько півтори тисячі співробітників по всьому світу, а продукція компанії продається у понад 100 країнах. Надзвичайно проста в експлуатації, але водночас наповнена функціями, які потрібні рибалкам, морська електроніка Lowrance/Navico продовжує встановлювати планку кращих технологій аматорського рибальства.

Ба більше, успішний досвід бренду Lowrance, що налічує понад 60 років, репутація виробника якісної продукції та історія компанії як справжнього друга рибалки роблять її сильним претендентом на левову частку ринку й у майбутньому.